Як оформити спадщину в Україні: строки, документи, нотаріус, витрати й податки

Що зробити насамперед.

1. Отримайте свідоцтво про смерть – без нього нотаріус справу не заведе.
2. З'ясуйте останнє зареєстроване місце проживання померлого: від нього залежить, до якого нотаріуса звертатися.
3. Подайте нотаріусу заяву про прийняття спадщини або про відмову від неї, не чекаючи кінця шостого місяця.
4. Попросіть нотаріуса перевірити, чи є заповіт, і уточніть перелік документів на майно.

Далі – за розділом «Календар: день 1 – місяць 6 – після» наприкінці матеріалу.

Перші рішення після смерті близької людини

Свідоцтво про смерть і день відкриття спадщини

Усе починається зі свідоцтва про смерть: його видають після державної реєстрації смерті в органі реєстрації актів цивільного стану. Спадщина «відкривається» в день смерті або в день, з якого суд оголосив людину померлою, – від цієї дати рахують усі строки (ст. 1220 Цивільного кодексу (відкривається в новій вкладці), далі – ЦК). Нотаріус перевіряє факт смерті за свідоцтвом або напряму в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян (п. 1.3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій (відкривається в новій вкладці), далі – Порядок).

Заповіт чи спадкування за законом

Спадкують за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК). Якщо є заповіт, майно отримують названі в ньому люди – родичі чи сторонні. За законом спадкують, коли заповіту немає, його визнано недійсним, він охоплює не все майно або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину (ст. 1223, 1245 ЦК). Але й заповіт не позбавляє спадщини тих, хто має право на обов'язкову частку, – про них нижче.

Як дізнатися, чи є заповіт

Заповіти реєструють у Спадковому реєстрі (ст. 1247 ЦК). Після смерті заповідача витяг із реєстру про наявність заповіту видають будь-якій особі, яка пред'явила свідоцтво про смерть (ст. 8 Закону «Про нотаріат» (відкривається в новій вкладці)). Звернутися можна до будь-якого нотаріуса; тариф за перевірку з видачею витягу – 51 грн (наказ Мін'юсту № 1810/5 (відкривається в новій вкладці)). Коли ви подасте заяву про прийняття спадщини, нотаріус сам перевірить у реєстрі, чи є заповіт, спадковий договір і чи не завів спадкову справу хтось інший (п. 2.2 глави 10 Порядку).

Спадковий договір. Якщо померлий за життя уклав спадковий договір, вказане в ньому майно переходить до набувача за договором, а не до спадкоємців; заповіт щодо такого майна нікчемний (ст. 1302, 1307 ЦК). Договір теж реєструють у Спадковому реєстрі, тож нотаріус про нього дізнається.

Хто спадкує за законом

П'ять черг

Кожна наступна черга спадкує, лише якщо немає спадкоємців попередньої, їх усунено від спадкування, вони не прийняли спадщину або відмовилися від неї (ст. 1258 ЦК). У межах черги частки рівні (ст. 1267 ЦК). Черговість можна змінити нотаріальним договором між спадкоємцями, а суд може допустити до спадкування людину з наступної черги, яка тривалий час опікувалася безпорадним спадкодавцем (ст. 1259 ЦК).

Фактичне подружжя без зареєстрованого шлюбу до першої черги не належить. Спадкувати воно може за заповітом або в четверту чергу, а факт проживання однією сім'єю підтверджують рішенням суду (п. 4.6 глави 10 Порядку).

Право представлення

Якщо спадкоємець помер раніше за спадкодавця, його частку отримують нащадки: онуки й правнуки – частку своїх батька чи матері, племінники – частку померлих брата чи сестри спадкодавця, двоюрідні брати й сестри – частку дядька чи тітки. Цю частку вони ділять між собою порівну (ст. 1266 ЦК).

Обов'язкова частка

Незалежно від змісту заповіту половину того, що належало б їм за законом, отримують (ст. 1241 ЦК):

• малолітні та неповнолітні діти спадкодавця;
• повнолітні непрацездатні діти – Конституційний Суд у рішенні № 1-рп/2014 роз'яснив, що це діти, визнані особами з інвалідністю;
• непрацездатні вдова чи вдівець;
• непрацездатні батьки.

Непрацездатними на практиці вважають людей пенсійного віку та осіб з інвалідністю.

Приклад: батько заповів усе майно товаришеві, але має десятирічну доньку і працездатну дружину. За законом донька і дружина отримали б по 1/2, тож обов'язкова частка доньки – 1/4 спадщини; дружина права на обов'язкову частку не має. Розмір частки може зменшити лише суд. Коло таких спадкоємців нотаріус зобов'язаний з'ясувати сам (п. 5.5 глави 10 Порядку).

Половина того з подружжя, хто пережив

Майно, набуте в шлюбі, зазвичай є спільною сумісною власністю. Той із подружжя, хто пережив, за заявою отримує в нотаріуса свідоцтво про право власності на свою половину – вона до спадщини не входить (ст. 71 Закону «Про нотаріат» (відкривається в новій вкладці), п. 4.24 глави 10 Порядку). Спадкують лише половину померлого, і в ній той із подружжя, хто пережив, теж має частку як спадкоємець першої черги. Приклад: квартиру куплено в шлюбі, спадкоємці – дружина і двоє дітей. Дружині належить 1/2 як співвласниці і 1/3 від другої половини, разом 2/3; кожна дитина отримує 1/6.

Хто не має права спадкувати

Не спадкують ті, хто умисно позбавив життя спадкодавця чи іншого спадкоємця або вчинив замах, хто перешкоджав скласти чи змінити заповіт. За законом не спадкують батьки, позбавлені батьківських прав і не поновлені в них, та особи, які ухилялися від обов'язку утримувати спадкодавця, якщо це встановив суд. Суд може також усунути від спадкування за законом того, хто ухилявся від допомоги безпорадному спадкодавцеві. Ці правила стосуються й обов'язкової частки (ст. 1224 ЦК).

Шість місяців: головний строк

Від якої дати рахувати

Строк для прийняття спадщини – шість місяців від дня смерті (ст. 1270 ЦК). Він спливає у відповідне число шостого місяця; якщо це вихідний чи святковий день – наступного робочого дня (ст. 253–254 ЦК). Людина померла 2 червня 2026 року – останній день для заяви 2 грудня 2026 року.

Заяву подає сам спадкоємець: через представника за довіреністю не можна (ч. 2 ст. 1269 ЦК, п. 3.6 глави 10 Порядку). Якщо надсилаєте її поштою, строк дотримано, коли лист відправлено до останнього дня включно, навіть якщо нотаріус отримав його пізніше (п. 3.21).

Кому заяву подавати не обов'язково

• Тим, хто постійно проживав зі спадкодавцем на день його смерті. Вони вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо за шість місяців не відмовилися від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК). Спільне проживання підтверджують витягом із реєстру територіальної громади або довідкою про реєстрацію місця проживання; якщо жили разом без реєстрації – рішенням суду (п. 3.20 глави 10 Порядку).
• Малолітнім, неповнолітнім, недієздатним і обмежено дієздатним особам (ч. 4 ст. 1268 ЦК).

До нотаріуса їм однаково доведеться йти – по свідоцтво про право на спадщину.

Як відмовитися від спадщини

Відмовитися можна протягом тих самих шести місяців, подавши заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова безумовна, але до кінця строку її можна відкликати (ст. 1273 ЦК). Спадкоємець за законом може відмовитися на користь будь-кого зі спадкоємців за законом незалежно від черги, спадкоємець за заповітом – лише на користь іншого спадкоємця за заповітом (ст. 1274 ЦК). Від імені дитини відмовитися можна тільки з дозволу органу опіки та піклування. Прийняти частину спадщини, а від решти відмовитися не вийде (п. 3.12 глави 10 Порядку).

Спеціальні строки

• Якщо ваше право спадкувати виникло тому, що інші не прийняли спадщину або відмовилися, маєте три місяці від цього моменту (ч. 2 ст. 1270 ЦК).
• Якщо спадкоємець помер після спадкодавця, не встигнувши прийняти спадщину, це право переходить до його спадкоємців на строк, що залишився, але не менш як на три місяці (ст. 1276 ЦК).

Воєнний стан: що діяло у 2022–2024 роках і що діє зараз

• 6 березня 2022 року уряд доповнив постанову № 164 (відкривається в новій вкладці) пунктом 3: перебіг строку для прийняття спадщини зупинявся на час воєнного стану.
• З 29 червня 2022 року зупинення обмежили чотирма місяцями, і нотаріуси рахували десять місяців замість шести.
• 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 дійшов висновку, що цей пункт суперечить статтям 1270 і 1272 ЦК і не застосовується.
• У червні 2023 року пункт 3 з постанови виключили (повідомлення Нотаріальної палати (відкривається в новій вкладці)).
• 30 січня 2024 року набрав чинності Закон № 3450-IX (відкривається в новій вкладці), який переніс воєнні правила до самого кодексу.

Що діє в жовтні 2026 року. Строк – шість місяців, без зупинень і «десяти місяців». Щодо строку особливе правило одне: якщо смерть зареєстровано пізніше ніж через місяць після дня смерті, строки рахують від дня державної реєстрації смерті (п. 20 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК). Воно діє під час воєнного стану і ще два роки після нього. Правило поширили й на спадщину, яка відкрилася після 24 лютого 2022 року або раніше, якщо шість місяців не спливли до початку воєнного стану, – за умови, що жодному спадкоємцеві ще не видано свідоцтва.

Як рахують строки, що спливали у 2022–2023 роках. Автоматичного продовження немає. Якщо спадкоємець, покладаючись на постанову, не подав заяву за шість місяців, строк вважається пропущеним. Суди зважають на суперечливість тодішніх правил: у постанові від 5 листопада 2025 року у справі № 465/9866/23 (відкривається в новій вкладці) Верховний Суд залишив чинним рішення про додатковий строк для спадкоємиці, яка через війну виїхала за кордон і керувалася постановою № 164. Але це оцінка конкретних обставин, а не загальне правило.

Якщо строк пропущено

Той, хто не подав заяву вчасно, вважається таким, що не прийняв спадщину (ч. 1 ст. 1272 ЦК). Виправити це можна двома способами.

1. Письмова згода спадкоємців, які прийняли спадщину. Свої заяви про згоду вони подають нотаріусу до видачі свідоцтва; після цього ви подаєте заяву про прийняття спадщини, і суд не потрібен (ч. 2 ст. 1272 ЦК, п. 3.16–3.17 глави 10 Порядку).
2. Позов про визначення додаткового строку (ч. 3 ст. 1272 ЦК). Суд призначає строк, достатній для подання заяви, і в його межах треба звернутися до нотаріуса.

Поважними Верховний Суд вважає причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які існували саме впродовж шести місяців після смерті (та сама постанова у справі № 465/9866/23). Незнання закону чи бездіяльність спадкоємця, який знав про своє право, такими причинами не є. Щодо заповіту Велика Палата уточнила: необізнаність про нього виправдовує пропуск лише тоді, коли заповіт був єдиною підставою спадкування; спадкоємець за законом мав подати заяву в будь-якому разі (постанова від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (відкривається в новій вкладці)).

Якщо спадщину вже поділили, а потім її прийняв спадкоємець із додатковим строком, майно перерозподіляють: він може вимагати свою частину в натурі або грошову компенсацію (ст. 1280 ЦК).

До якого нотаріуса звертатися

Загальне правило

Спадкову справу заводить нотаріус – державний або приватний – за місцем відкриття спадщини, тобто за останнім місцем проживання померлого (ст. 1221 ЦК, п. 2.1 глави 10 Порядку). Якщо воно невідоме, беруть місцезнаходження нерухомості (якщо об'єктів кілька – одного з них на вибір спадкоємця), а без нерухомості – основної частини рухомого майна. Місце проживання підтверджують витягом із реєстру територіальної громади або довідкою про реєстрацію; свідоцтво про смерть для цього не годиться. Якщо документа немає, місце відкриття спадщини встановлює суд (п. 1.12–1.14). У селах заяву може прийняти уповноважена посадова особа місцевої ради (ст. 1269 ЦК).

Увага. Поширена порада «під час війни можна йти до будь-якого нотаріуса» застаріла. Нині це виняток, а не правило. Якщо справу вже завів інший нотаріус, вам відмовлять у прийнятті заяви і скерують до нього (п. 2.4).

Окуповані території і зони бойових дій

До будь-якого нотаріуса в Україні можна звернутися, якщо місце відкриття спадщини – на тимчасово окупованій території, у зоні активних бойових дій або там, де органи влади тимчасово не працюють у повному обсязі (п. 21 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК). Статус території нотаріус перевіряє за офіційним переліком на день подання першої заяви, а всі подальші дії вчиняє той нотаріус, до якого звернулися першим. Правило діє під час воєнного стану і шість місяців після нього, а для окупованих територій – увесь час окупації і ще шість місяців. Якщо справу завели й зареєстрували у Спадковому реєстрі, але доступу до неї через окупацію чи бойові дії немає, провадження продовжить будь-який нотаріус (роз'яснення Мін'юсту від 26 листопада 2025 року (відкривається в новій вкладці)).

Якщо людина померла на окупованій території

Спершу треба встановити факт смерті. Заяву подають до будь-якого місцевого суду в Україні незалежно від місця проживання заявника; суд розглядає її невідкладно, рішення виконують негайно і передають до органу реєстрації актів цивільного стану (ст. 317 Цивільного процесуального кодексу (відкривається в новій вкладці)). Якщо смерть зареєстровано пізніше ніж через місяць після неї, шість місяців рахують від дня реєстрації – за правилом пункту 20.

Якщо спадкоємець за кордоном

• Особисто – приїхати до нотаріуса.
• Поштою – надіслати заяву, на якій справжність підпису засвідчив консул України (ст. 38 Закону «Про нотаріат») або місцевий нотаріус. Іноземний документ має бути легалізований або з апостилем і перекладений (ст. 13 Закону «Про міжнародне приватне право» (відкривається в новій вкладці)).
• Електронним листом із кваліфікованим електронним підписом або звичайним листом без засвідчення підпису. Нотаріус прийме заяву і заведе справу – строк буде дотримано, – але попросить надіслати належно оформлену заяву або приїхати (п. 3.5, 3.21 глави 10 Порядку).

Заборона діяти через представника стосується заяв про прийняття спадщини, відмову та їх відкликання (п. 3.6). Подальше збирання документів і отримання свідоцтва на практиці доручають представникові за нотаріальною довіреністю.

Оформлення крок за кроком

1. Отримайте свідоцтво про смерть і з'ясуйте останнє місце проживання померлого.
2. Подайте заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців. Нотаріус заведе спадкову справу і зареєструє її у Спадковому реєстрі.
3. Попросіть письмову довідку з переліком потрібних документів і розміром плати – нотаріус зобов'язаний її видати (п. 3.27 глави 10 Порядку).
4. Зберіть документи на майно і на підтвердження родинних зв'язків – повний перелік є в чек-листі наприкінці тексту.
5. Повідомте кредиторів, про яких знаєте (ст. 1281 ЦК).
6. Після спливу шести місяців подайте заяву про видачу свідоцтва. Кожен спадкоємець отримує своє свідоцтво із зазначенням часток (ст. 1296–1298 ЦК). Строком це не обмежено, але без свідоцтва нерухомість чи авто не продати.
7. Зареєструйте право – залежно від виду майна (таблиця нижче).

Що нотаріус перевіряє сам

Нотаріус перевіряє Спадковий реєстр, запис про смерть, право власності спадкодавця, заборони, іпотеку й арешти в Державному реєстрі речових прав, а для земельної ділянки отримує витяг із Державного земельного кадастру (п. 4.16–4.23 глави 10 Порядку). Якщо право власності зареєстроване в державному реєстрі, а паперовий документ втрачено, достатньо інформації з реєстру (п. 3 глави 7 розділу I Порядку). Про відкриття спадщини нотаріус повідомляє спадкоємців, чиє місце проживання чи роботи відоме, і може викликати інших публічним оголошенням (ст. 63 Закону «Про нотаріат»).

На майно з іпотекою свідоцтво видадуть, а кредитора повідомлять; якщо на майно накладено арешт, видачу зупинять до його зняття (п. 4.19–4.20).

Після шести місяців: свідоцтво і реєстрація

Якщо у складі спадщини є зруйноване чи пошкоджене війною житло, спадкоємці можуть претендувати на компенсацію – про це в гайді про єВідновлення.

Вклад, пенсія і зарплата: окремі правила

Вклад із заповідальним розпорядженням. Вкладник може залишити розпорядження щодо вкладу просто в банку. Вклад усе одно входить до складу спадщини, а пізніший заповіт на все майно таке розпорядження скасовує (ст. 1228 ЦК). Тому гроші видають за свідоцтвом, а право на обов'язкову частку зберігається й щодо вкладу (п. 5.11 глави 10 Порядку).

Гроші до спливу шести місяців. Нотаріус може дозволити спадкоємцеві отримати частину вкладу, якщо на це є істотні обставини (ч. 3 ст. 1298 ЦК), і дає розпорядження про видачу коштів на поховання та на догляд за спадкодавцем під час хвороби (ст. 64 Закону «Про нотаріат»).

Недоотримана пенсія. Пенсію по місяць смерті включно виплачують членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, а також утриманцям. Звернутися до Пенсійного фонду треба протягом шести місяців від дня смерті; якщо таких людей немає або вони не звернулися, сума входить до складу спадщини (ст. 52 Закону про пенсійне страхування (відкривається в новій вкладці)). Той, хто поховав пенсіонера, отримує допомогу в розмірі двох його місячних пенсій (ст. 53).

Зарплата, стипендія, аліменти, лікарняні. Неодержані суми передають членам сім'ї, а якщо їх немає – включають до спадщини (ст. 1227 ЦК).

Вирішуючи, що робити з успадкованими заощадженнями, порівняйте депозит, ОВДП і валюту.

Скільки коштує оформлення у 2026 році

Прожитковий мінімум – зі ст. 7 Закону про держбюджет на 2026 рік (відкривається в новій вкладці). Для документів, поданих до суду в електронній формі, до судового збору застосовують коефіцієнт 0,8.

Хто не платить державне мито. Зокрема, спадкоємці, які проживали в успадкованому будинку чи квартирі протягом шести місяців від дня смерті спадкодавця; неповнолітні; ті, хто успадковує вклади, страхові суми, цінні папери, суми заробітної плати; спадкоємці осіб, які загинули, захищаючи Україну (ст. 4 Декрету).

Про приватних нотаріусів. Єдиного тарифу немає, і чесного «середнього» діапазону ми не наводимо: ціна залежить від міста, кількості спадкоємців і об'єктів, запитів і договорів. До неї зазвичай входять ведення справи, запити, перевірки в реєстрах і саме свідоцтво. Орієнтуйтеся на письмову довідку нотаріуса: у ній має бути плата, погоджена ще до заведення справи (п. 3.27 глави 10 Порядку).

Податки зі спадщини

0%, 5% чи 18%

Підстава – п. 174.2 і пп. 14.1.263 Податкового кодексу (відкривається в новій вкладці). Про ставку 18% варто сказати окремо. За текстом підпункту 174.2.3 вона діє для будь-якого об'єкта спадщини, отриманого від спадкодавця-нерезидента або спадкоємцем-нерезидентом від резидента, – винятку для родичів у цьому підпункті немає. Податкова теж називає для спадщини від нерезидента 18% податку і 5% військового збору (ГУ ДПС у Харківській області, 12 березня 2026 року (відкривається в новій вкладці)). Прямого роз'яснення саме про близьких родичів ми не знайшли, тому, якщо це ваш випадок, до оформлення отримайте індивідуальну податкову консультацію. Резидентство – податковий статус, а не громадянство: якщо ви або спадкодавець тривалий час жили за кордоном, з'ясуйте його заздалегідь.

Військовий збір

Збір становить 5% і стягується з тієї спадщини, яка оподатковується податком на доходи; з доходів, що оподатковуються за нульовою ставкою, його не платять (пп. 1.2, 1.3 і 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу). Ставка 5% діятиме до кінця третього календарного року після року, в якому припинять воєнний стан, далі – 1,5% (зміни, внесені Законом № 4835-IX від 7 квітня 2026 року).

Декларація і строки сплати

• Ставка 0% – декларацію не подають.
• Ставка 5% або 18% (резидент) – вартість спадщини показують у річній декларації про майновий стан і доходи: подати до 1 травня наступного року, сплатити до 1 серпня (п. 174.3, 179.7 Податкового кодексу). Якщо податок сплачено до нотаріального оформлення спадщини, декларація не потрібна (п. 179.2).
• Спадкоємець-нерезидент сплачує податок до оформлення: без документа про сплату нотаріус свідоцтва не видасть (п. 174.4).

Нотаріуси звітують податковій про видані свідоцтва: державні – щомісяця, приватні – щокварталу (п. 174.4).

Оцінка майна

Якщо ставка нульова, вартість спадщини для оподаткування не визначають (п. 174.8). В інших випадках податок рахують з оціночної вартості нерухомості – за безоплатною електронною довідкою з Єдиної бази даних звітів про оцінку – або з ринкової вартості зі звіту оцінювача (п. 172.3). Для легкового авто, мотоцикла чи мопеда беруть середньоринкову або оціночну вартість (п. 174.7).

Якщо успадковане майно продаєте

Перший за рік продаж успадкованої квартири чи будинку не оподатковується незалежно від того, скільки часу ви ними володіли. Усі ставки і приклади – у гайді про податки під час продажу квартири чи автомобіля.

Борги спадкодавця

Разом із майном переходять і борги. Головне правило: спадкоємці відповідають у межах вартості одержаного майна, і кожен – пропорційно своїй частці (ст. 1282 ЦК). Більше, ніж отримали, ви не віддасте.

• Строки для кредиторів. Кредитор має пред'явити вимогу не пізніше шести місяців від дня, коли спадкоємець одержав свідоцтво на все майно чи його частину; якщо не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про свідоцтво – протягом шести місяців від дня, коли дізнався. Хто пропустив строк, втрачає право вимоги (ст. 1281 ЦК).
• Ваш обов'язок. Повідомити кредитора про відкриття спадщини, якщо знаєте про борг або успадковуєте обтяжене майно (ч. 1 ст. 1281 ЦК).
• Кредити. Борг сплачують одноразовим платежем, якщо не домовитеся з банком про інше; у разі відмови суд зверне стягнення на успадковане майно (ч. 2 ст. 1282 ЦК).
• Податковий борг теж переходить до спадкоємців у межах вартості майна; протягом строку для прийняття спадщини пеню на нього не нараховують (п. 99.1 Податкового кодексу).
• Комунальні борги, які накопичилися за життя спадкодавця, – такі самі вимоги кредиторів. Рахунки після дня смерті – уже ваші: спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК).

Що перевірити до прийняття. Листи від банків і колекторів, записи про померлого в Єдиному реєстрі боржників, іпотеку, заборони й арешти на майні – останні побачить нотаріус, який має право витребувати потрібні відомості (ст. 46 Закону «Про нотаріат»).

Якщо боргів більше, ніж майна. Не поспішайте ні приймати спадщину, ні відмовлятися від неї. Те, що боргів більше, ніж коштує майно, ще не означає, що ви залишитеся винні: спадкоємець відповідає перед кредиторами лише в межах вартості одержаного майна і пропорційно своїй частці (ч. 1 ст. 1282 ЦК; так це пояснює (відкривається в новій вкладці) і Міністерство юстиції). Понад цю вартість з вас не стягнуть.

Перш ніж вирішувати, з'ясуйте чотири речі:

• Що входить до спадщини і скільки це коштує. Житло, земля, авто, вклади – і чи потрібне вам саме це майно, наприклад квартира, в якій живе сім'я.
• Які вимоги кредитори справді заявлять. Кредитор, який не пред'явив вимогу у строки зі статті 1281, втрачає право вимоги.
• Чи є обтяження. Іпотека зберігається і після переходу майна до спадкоємця: він відповідає перед банком у межах вартості предмета іпотеки (ст. 23 Закону «Про іпотеку» (відкривається в новій вкладці)). Арешти й заборони побачить нотаріус.
• Скільки коштуватиме оформлення – послуги нотаріуса, оцінка, реєстрація.

Якщо ви приймете спадщину, а з кредитором не домовитеся і не заплатите одноразово, суд за його позовом зверне стягнення на успадковане майно (ч. 2 ст. 1282). У найгіршому разі ви втратите одержане – але не власне.

Відмова має сенс, коли майна майже немає або воно повністю під обтяженнями, а оформлення й суперечки з кредиторами коштуватимуть більше, ніж можна отримати. Зважте на її правила: відмова безумовна, прийняти частину спадщини не можна, а відкликати заяву дозволено лише до кінця шестимісячного строку (ст. 1273 ЦК). Тим, хто жив разом із померлим, зволікати не варто в жодному разі: без заяви про відмову ви вважаєтеся таким, що прийняв спадщину (ч. 3 ст. 1268). Склад спадщини й боргів обговоріть із нотаріусом до подання будь-якої заяви.

Спадщину, якої не прийняв ніхто, через рік після відкриття суд за заявою місцевої ради визнає відумерлою: майно переходить громаді, і з кредиторами розраховується вже вона (ст. 1277 ЦК).

Чотири ситуації з розрахунками

1. Донька успадковує квартиру матері

Мати померла 2 червня 2026 року. Єдина спадкоємиця – донька, яка живе окремо; право власності на квартиру зареєстроване в державному реєстрі.

• Строк: заява про прийняття спадщини – до 2 грудня 2026 року включно, свідоцтво – з 3 грудня.
• Витрати в державній нотаріальній конторі: мито 34 грн + перевірка у Спадковому реєстрі 51 грн + запис про свідоцтво 51 грн + інформація з реєстру прав 130 грн + реєстрація права власності 330 грн = 596 грн. Це не ціна оформлення спадщини, а мінімальний набір обов'язкових державних платежів у цьому прикладі: до нього додаються послуги контори за її тарифами. У приватного нотаріуса замість мита – плата за домовленістю, і підсумок буде іншим.
• Податки: донька – член сім'ї першого ступеня споріднення, тому податок на доходи – 0%, військового збору немає, оцінка квартири і декларація не потрібні.

Якби донька жила в цій квартирі, заяву про прийняття вона могла б не подавати, а проживши там шість місяців після смерті матері, не платила б і мита (ст. 4 Декрету).

2. Племінник успадковує квартиру вартістю 1,5 млн грн

Дядько помер 20 травня 2026 року. Його сестра, мати племінника, померла раніше; інших спадкоємців першої та другої черги немає, тож племінник спадкує за правом представлення. Оціночна вартість квартири – 1 500 000 грн.

• Податок на доходи: 1 500 000 × 5% = 75 000 грн.
• Військовий збір: 1 500 000 × 5% = 75 000 грн.
• Разом: 150 000 грн.

Свідоцтво племінник отримає не раніше 21 листопада 2026 року. Якщо це станеться до кінця року, спадщину він покаже в декларації за 2026 рік: подати її треба до 1 травня 2027 року, сплатити податок і збір – до 1 серпня 2027 року. Інший шлях – заплатити до отримання свідоцтва, тоді декларація не потрібна. Якби дядько був нерезидентом, ставка податку становила б 18%: 270 000 грн плюс 75 000 грн збору, разом 345 000 грн.

3. Спадкоємець пропустив шість місяців

Батько помер 14 січня 2026 року. Син живе й зареєстрований в іншому місті і прийшов до нотаріуса 11 жовтня; строк сплив 14 липня. Його сестра подала заяву вчасно, свідоцтва ще не отримала; інших спадкоємців немає.

• Сестра згодна. Вона подає нотаріусу письмову заяву про згоду, син – заяву про прийняття спадщини. Спадщину ділять порівну, додаткових витрат, крім нотаріальних, немає.
• Сестра проти. Син подає до суду позов про визначення додаткового строку; відповідачка – сестра. Судовий збір – 1 331,20 грн, через «Електронний суд» – 1 064,96 грн (коефіцієнт 0,8). Довести треба поважну причину, яка існувала із січня до липня: тривале стаціонарне лікування, військову службу, вимушений виїзд чи окупацію. Посилання на незнання строку суд відхилить.
• Інша ситуація: син фактично жив із батьком, але без реєстрації. Тоді строку він не пропустив. Треба встановити в суді факт постійного проживання зі спадкодавцем (судовий збір – 665,60 грн) і звернутися по свідоцтво.

4. Вклад і автомобіль: розпорядження банку та обов'язкова частка

Вдівець залишив вклад 400 000 грн із заповідальним розпорядженням у банку на користь племінниці та автомобіль вартістю 600 000 грн, якого заповіт не охоплює. У нього двоє дорослих дітей: син і донька з інвалідністю II групи.

• Уся спадщина: 400 000 + 600 000 = 1 000 000 грн.
• За законом кожна дитина отримала б 1/2, тобто 500 000 грн. Обов'язкова частка доньки – половина від цього: 250 000 грн.
• Автомобіль, не охоплений заповітом, діти спадкують за законом порівну – по 300 000 грн. Донька отримує більше, ніж 250 000 грн, тож її обов'язкову частку покрито, і племінниця одержує весь вклад (ч. 2 ст. 1241 ЦК, п. 5.12–5.13 глави 10 Порядку).
• Податки: діти – 0%. Племінниця: 400 000 × 5% = 20 000 грн податку і 20 000 грн військового збору, разом 40 000 грн.
• Мито в державного нотаріуса: за свідоцтво на вклад його не беруть; за свідоцтва на авто – по 34 грн.

Якби того, що донька отримує за законом, не вистачало до обов'язкової частки, різницю взяли б із заповіданого майна – тобто з вкладу. Остаточний розрахунок часток робить нотаріус. Авто діти можуть зареєструвати на одного з них, зазначивши другого співвласником, або укласти нотаріальний договір про поділ спадщини – після спливу шести місяців, але до видачі свідоцтв (п. 4.10 глави 10 Порядку).

Типові проблеми

Немає документів на майно або право не зареєстроване. Якщо право є в державному реєстрі, паперовий документ не потрібен. Якщо ні – шукайте дублікат у того, хто видав чи посвідчив документ. Коли підтвердити право власності спадкодавця нічим, нотаріус пояснить судовий порядок (п. 4.17, 4.21 глави 10 Порядку); відмову попросіть викласти письмово – він зобов'язаний це зробити (ст. 49 Закону «Про нотаріат»).

Різні написання прізвища чи імені в документах. Через одну літеру нотаріус не побачить родинного зв'язку. Виходи: виправити актовий запис у відділі реєстрації актів цивільного стану, встановити факт родинних відносин у суді або отримати письмову згоду всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і довели свою спорідненість, – тоді вас включать до свідоцтва без цих документів (ст. 68 Закону «Про нотаріат»).

Неприватизоване житло. До спадщини входить лише те, що належало померлому (ст. 1218 ЦК). Квартира, яку він не приватизував, його власністю не була, тож свідоцтва на неї не видадуть. Питання користування таким житлом вирішують із його власником – громадою чи державою.

Земельні паї. Право на земельну частку (пай) спадкується за сертифікатом чи іншим документом. Є крайня дата: якщо власник невитребуваного паю або його спадкоємець до 1 січня 2028 року не оформить право власності на ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від неї, і ділянку за рішенням суду передадуть громаді. За поважної причини суд може визначити додатковий строк (ст. 13 Закону № 899-IV (відкривається в новій вкладці)).

Спадкоємець – дитина. Дитина приймає спадщину автоматично, мита за свідоцтво не платить. Відмовитися від її імені можна лише з дозволу органу опіки та піклування, якому нотаріус повідомляє про видачу свідоцтва (ст. 1273 ЦК, ст. 67 Закону «Про нотаріат»).

Спір між спадкоємцями. Нотаріус спорів не вирішує. Якщо хтось зі спадкоємців подав позов і суд повідомив про це нотаріуса, видачу свідоцтва зупиняють до рішення суду (п. 4.15 глави 10 Порядку). Домовитися про інший розмір часток чи про те, кому яке майно дістанеться, можна нотаріальним договором (ст. 1267 ЦК).

Спадкоємець роками «нічого не робить». Якщо він жив зі спадкодавцем, спадщину прийнято, і свідоцтво він може отримати будь-коли. Інші спадкоємці від нього не залежать: кожен одержує свідоцтво на свою частку. Якщо ж спадщину не прийняв ніхто, через рік місцева рада зобов'язана просити суд визнати її відумерлою (ст. 1277 ЦК).

Календар: день 1 – місяць 6 – після

Поширені запитання

Чи можна прийняти спадщину онлайн? Повністю – ні. Заяву з кваліфікованим електронним підписом нотаріус прийме, і строк буде дотримано, але потім доведеться надіслати заяву з нотаріально засвідченим підписом або прийти особисто (п. 3.5, 3.21 глави 10 Порядку).

Я єдиний спадкоємець. Чи обов'язково чекати шість місяців? Так, свідоцтво видають лише після спливу строку (ст. 1298 ЦК). Раніше можна отримати тільки частину вкладу з дозволу нотаріуса і кошти на поховання.

Чи можна прийняти квартиру, а від кредиту відмовитися? Ні: спадщину приймають цілком, без умов і застережень (ч. 2 ст. 1268 ЦК). Але борги ви сплачуєте лише в межах вартості успадкованого майна, тому наявність кредиту сама не є причиною відмовлятися від спадщини – див. розділ «Борги спадкодавця».

Що буде, якщо не отримувати свідоцтво роками? Право на спадщину ви не втратите: відсутність свідоцтва його не позбавляє (ч. 3 ст. 1296 ЦК). Проте розпорядитися нерухомістю чи авто без свідоцтва і реєстрації не вдасться, а щодо нерухомості закон прямо зобов'язує звернутися по свідоцтво (ст. 1297 ЦК).

Чи платять податок онуки? Ні, онуки – члени сім'ї другого ступеня споріднення, ставка 0%. Правнуків і племінників у цьому переліку немає.

Спадкоємець помер, не встигнувши прийняти спадщину. Що далі? Його право переходить до його власних спадкоємців; у них є строк, що залишився, але не менш як три місяці (ст. 1276 ЦК).

Чи зміняться правила з новим Цивільним кодексом? Верховна Рада 28 квітня 2026 року схвалила в першому читанні проект нового Цивільного кодексу (№ 15150). Це законопроект: поки його не ухвалено в цілому і він не набрав чинності, діють правила, описані в цьому тексті.

Чек-лист документів для нотаріуса

1. Паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків кожного спадкоємця.
2. Свідоцтво про смерть.
3. Витяг із реєстру територіальної громади або довідка про реєстрацію останнього місця проживання померлого.
4. Докази родинних зв'язків: свідоцтва про народження, шлюб, зміну прізвища, витяги з реєстру актів цивільного стану, рішення суду (п. 4.4 глави 10 Порядку) – ланцюжок від вас до спадкодавця без «розривів» у прізвищах.
5. Заповіт – оригінал або дублікат, якщо він є.
6. Документи на кожен об'єкт: договір чи свідоцтво про право власності, державний акт на землю, свідоцтво про реєстрацію авто, договір вкладу, виписка про цінні папери, документи про частку в товаристві.
7. Свідоцтво про шлюб – якщо той із подружжя, хто пережив, оформлює свою половину спільного майна.
8. Документ про спільне проживання зі спадкодавцем – якщо заяву про прийняття ви не подавали.
9. Оцінка майна – тільки якщо ставка податку для вас не нульова.
10. Для іноземних документів – апостиль або легалізація і переклад.

Точний перелік для вашої справи нотаріус зазначає в письмовій довідці (п. 3.27 глави 10 Порядку).