Від початку далекобійних ударів Сили оборони вивели з ладу 51% нафтопереробних потужностей Росії, заявив міністр оборони Євгеній Хмара під час спілкування з журналістами 11 жовтня. Він також повідомив, що наступного року оборонній промисловості може знадобитися близько 10 тис. реактивних двигунів одного типу на місяць, і виступив за максимальне бронювання працівників оборонних підприємств.

Звідки цифра 51%

Цю оцінку Міністерство оборони вперше оприлюднило 4 жовтня. Тоді відомство послалося на дані розвідки та аналітику Генерального штабу і самого міністерства, а серед уражених підприємств назвало Московський, Ярославський, Пермський, Ільський, Саратовський і Сизранський нафтопереробні заводи, «Кіришінафтооргсинтез» та об'єкт в Усть-Лузі. 11 жовтня Хмара її повторив: «Від початку відповідних операцій було виведено з ладу 51% нафтопереробних потужностей РФ».

Незалежно перевірити цю цифру неможливо. Сама по собі вона не показує, наскільки скоротилося виробництво пального: скільки потужностей уже відновлено, у міністерстві не уточнювали. Орієнтир для порівняння – оцінка Міжнародного енергетичного агентства, за якою виробництво дизелю в Росії скоротилося приблизно на 30%. Через дефіцит на внутрішньому ринку Москва з липня забороняла експорт дизелю, і саме це стало тлом для дизельної угоди Трампа з Путіним.

У міністерстві наголошують, що ефект таких ударів накопичується: наслідки окремої атаки видно не одразу.

Удари по НПЗ і оголошене перемир'я

Хмара говорив із журналістами того самого дня, коли Дональд Трамп оголосив про енергетичне перемир'я між Україною і Росією. Увечері Володимир Зеленський повідомив, що Збройні сили «отримали всі відповідні накази», а Україна готова утримуватися від ударів по російській енергетиці й розраховує на таку саму готовність Росії. При цьому, за даними Офісу президента, вже після допису Трампа Росія атакувала електростанцію в Харкові.

У повідомленнях про розмову міністра з журналістами його коментарів щодо перемир'я немає. Він назвав далекобійні удари «формою нашого захисту» й асиметричною відповіддю на російські атаки, мета якої – бити по спроможності Росії продовжувати війну. Плани міністерства стосуються самих можливостей: більше засобів, вища якість, здатність долати ешелоновану протиповітряну оборону. Паралельно на фронті нарощують засоби середньої дальності – для ударів по екіпажах дронів, командних пунктах, логістиці, радарах і засобах радіоелектронної боротьби.

Що це означає для оборонних заводів

Двигуни. «За одним із типів двигунів орієнтир потреби на 2027 рік може сягати близько 10 тисяч одиниць на місяць», – сказав Хмара. Потреба охоплює різні класи озброєння: перехоплювачі, засоби середньої й великої дальності, крилаті ракети. Виробництво реактивних двигунів міністерство вважає одним із критичних напрямів; у трьох основних категоріях, за словами міністра, працює близько двох десятків українських виробників.

Люди. «Позиція Міністерства оборони – максимально бронювати людський капітал оборонної промисловості», – заявив міністр. Якщо підприємству ставлять завдання нарощувати випуск критичних для фронту систем, держава має створити умови, щоб воно могло виконати контракт, а система бронювання – враховувати реальний внесок підприємства в забезпечення війська. Нових рішень чи строків Хмара не назвав; у липні уряд створив Координаційний центр з питань бронювання.

Замовлення. За даними міністерства, цього року Агенція оборонних закупівель законтрактувала на 300% більше безпілотників, ніж за весь 2025 рік; за FPV-дронами торішній обсяг уже перевищено на 54%, а їх постачання зросло майже в 3,7 раза. Виробництво й закупівлі далекобійних ударних дронів, як повідомляло відомство 4 жовтня, потроїлися.

Балістика і реактивні дрони

За вересень і початок жовтня Сили оборони уразили вісім російських пускових установок балістичних ракет: три знищено, п'ять пошкоджено. Такі удари, за словами Хмари, вже змушували Росію скасовувати або змінювати заплановані атаки. Проте ракет для протибалістичної оборони бракує: «Нам потрібні десятки й сотні ракет, а не одиничні поставки».

Проти реактивних дронів, які летять зі швидкістю 300–600 км/год, звичайні перехоплювачі й мобільні вогневі групи менш ефективні. Міністр навів приклад застосування нового перехоплювача «Барс»: один із підрозділів п'ятьма перехоплювачами знищив п'ять повітряних цілей. Це результат одного бою, а не статистика: раніше Зеленський оцінював частку влучань «Барсів» приблизно у 30% і повідомляв, що Україна з Німеччиною планують виготовити 2 000 таких перехоплювачів.

Хто це оплачує

Значну частину замовлень покривають гроші партнерів. Європейський Союз цього тижня має виділити близько €3 млрд на дрони і ракети, а на розвиток української оборонної промисловості у 2026 році за програмою Ukraine Support Loan загалом заплановано €28,3 млрд. Українські виробники виходять і на зовнішні ринки: минулого тижня компанія SkyFall отримала контракт на постачання перехоплювачів для Японії.