6 жовтня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити в першому читанні за основу законопроект №16036. Документ, який розробив Мінфін і 4 вересня вніс Кабінет Міністрів, обмежує суму процентів та інших витрат на запозичення, на яку компанії можуть зменшувати податок на прибуток. Поки це лише рекомендація комітету: за законопроект ще має проголосувати Рада, а нові правила, якщо їх ухвалять, почнуть діяти з 1 січня 2028 року.
Як рахуватимуть ліміт
Обмеження стосуватиметься не всіх витрат на запозичення, а лише надмірних – тієї частини, яка перевищує доходи компанії у формі процентів та інших доходів, економічно еквівалентних процентам. Такі надмірні витрати можна буде врахувати в межах більшої з двох величин: 30% EBITDA або грошового порога.
EBITDA – це прибуток до вирахування процентів, податків і амортизації. Законопроект рахує його від податкової бази: об’єкт оподаткування податком на прибуток плюс амортизація плюс надмірні витрати на запозичення.
Грошовий поріг має нижню межу – суму, еквівалентну €500 тис., і вона діє для кожного платника. Більший поріг можливий лише за рахунок кваліфікованих витрат: процентів за боргами перед непов’язаними кредиторами, за якими пов’язана особа не дає ні забезпечення, ні зустрічного фінансування. Тоді поріг дорівнює сумі таких витрат, але не більше ніж еквівалент €3 млн. За офіційним курсом НБУ на 6 жовтня (50,483 грн за євро) це приблизно 25,2 млн і 151,4 млн грн, за нашим розрахунком. Закон перераховуватиме пороги за курсом на 1 січня кожного податкового року.
Під витратами на запозичення законопроект розуміє не лише проценти за кредитами й позиками. Сюди входять, зокрема, фінансова частина лізингових платежів, курсові різниці за борговими зобов’язаннями, комісії за гарантії та за організацію фінансування, платежі за факторингом.
Чим нове правило відрізняється від чинного
Обмеження для процентів у Податковому кодексі є і зараз – у пункті 140.2. Але воно спрацьовує, лише коли борги перед нерезидентами перевищують власний капітал більш ніж у 3,5 раза, і стосується тільки процентів за такими боргами. Тоді до прибутку додають проценти, що перевищують 30% від суми об’єкта оподаткування, фінансових витрат і амортизації.
Законопроект прибирає перевірку співвідношення боргу до капіталу і поширює ліміт на всі боргові зобов’язання – перед резидентами й нерезидентами, пов’язаними й непов’язаними особами. Окремого правила «тонкої капіталізації» не буде.
Змінюються й винятки. Зараз обмеження не стосується процентів на користь іноземних банків, а також фінансових установ і компаній, що займаються лише лізингом. За новими правилами поза ним залишаться тільки банки, філії іноземних банків, страховики та платники, які реалізують довгострокові проекти публічної інфраструктури. Для резидентів Дія Сіті, що сплачують податок на особливих умовах, передбачено окремий об’єкт оподаткування за ставкою 18%.
Пом’якшується перенесення. Чинний кодекс щороку зменшує неврахований залишок процентів на 5%. Новий порядок дозволяє переносити надмірні витрати без обмеження в часі й у повному обсязі, а невикористаний ліміт – протягом п’яти років. Залишок, накопичений за старими правилами до кінця 2027 року, перейде в нову систему.
Кого це зачепить
З формули випливає, за нашим розрахунком, що компанія, яка позичає лише в непов’язаних кредиторів і сплачує їм до еквівалента €3 млн на рік, повністю вкладеться в грошовий поріг. Відчують обмеження насамперед ті, хто фінансується позиками від материнської компанії чи інших пов’язаних осіб, а також бізнеси з дуже великим боргом порівняно з прибутком.
Умовний приклад. EBITDA компанії становить 100 млн грн, процентних доходів немає, а проценти за позикою від материнської компанії – 60 млн грн. Кваліфікованих витрат у неї немає, тож поріг – мінімальний, близько 25,2 млн грн. Ліміт дорівнює більшій величині – 30% EBITDA, тобто 30 млн грн. Решту 30 млн грн доведеться додати до оподатковуваного прибутку, і за ставки 18% податок того року зросте на 5,4 млн грн, за нашим розрахунком. Ці 30 млн грн компанія зможе врахувати в наступні роки, коли її витрати на запозичення будуть меншими за ліміт.
Якби ті самі 60 млн грн (приблизно €1,2 млн) компанія сплачувала непов’язаному банку, поріг дорівнював би всій цій сумі і обмеження не спрацювало б.
Навіщо це і що далі
Законопроект переносить в український кодекс статтю 4 європейської директиви ATAD (2016/1164), яка протидіє ухиленню від сплати податків. Це частина зобов’язань України як кандидата на вступ до ЄС. Подання такого законопроекту до Ради було також структурним маяком у меморандумі з МВФ від 2 липня 2026 року зі строком до кінця серпня.
Мінфін у пояснювальній записці очікує, що в перші роки надходження податку на прибуток зростуть, а згодом ефект частково компенсують перенесені витрати. На надходження поточного року закон не вплине, адже нові правила застосовуватимуть лише з 2028 року.
Головне науково-експертне управління Ради не бачить перешкод для ухвалення, але має зауваження. Зокрема, у директиві коло фінансових установ, на які правило можна не поширювати, ширше: крім банків і страховиків, там є інвестиційні фірми, фонди та пенсійні установи. Управління також просить обґрунтувати вплив нових правил на українські компанії з огляду на воєнний стан і повоєнну відбудову.
Наступний крок – голосування в першому читанні. Комітет пропонує після нього скоротити вдвічі строк для поправок, щоб швидше підготувати документ до другого читання.




