Україна формує оновлену модель страхування воєнних ризиків для бізнесу. За нею виплату постраждалим підприємствам планують збільшити до $10 млн. Про це 4 жовтня повідомило Міністерство економіки та довкілля після зустрічі міністра Олександра Кравченка з федеральною міністеркою економіки та енергетики Німеччини Катаріною Райхе. Міністри також відвідали зруйнований логістичний об’єкт на Київщині.

«Це перший рівень збитків, які покриватиме держава. Ми хочемо, щоб механізм став дійсно помічним для великого бізнесу та створив умови для залучення приватних страховиків і перестраховиків», – заявив Олександр Кравченко.

Чого Україна чекає від Німеччини

За словами міністра, Україна розраховує на підтримку моделі країнами G7, зокрема на участь Німеччини у формуванні спеціального фонду для цільового фінансування. Під час круглого столу з бізнесом у межах візиту канцлера Фрідріха Мерца Мінекономіки також говорило про очікувану підтримку Німеччини у формі міжнародних гарантій і перестрахування. Це очікування української сторони: офіційних зобов’язань Німеччини чи G7 щодо фонду поки не оголошено.

Як має працювати нова модель

Концепцію Мінекономіки представило 18 вересня. Ключові параметри:

  • спеціальний фонд для компенсації збитків бізнесу з цільовим обсягом близько $3–4 млрд: орієнтовно $1 млрд – державне фінансування, $2–3 млрд – кошти міжнародних партнерів;
  • держава компенсує перший шар воєнних збитків – до $10 млн на одну юридичну особу; ризик понад цей ліміт підприємство зможе застрахувати на приватному ринку;
  • участь великого, середнього й малого бізнесу на всій підконтрольній Україні території; покриття будівель, обладнання та інженерних мереж;
  • внесок підприємства за участь – 2% від обраного ліміту покриття;
  • виплата – протягом 30 календарних днів із можливістю продовження до 60 днів.

Частину державного фінансування пропонують забезпечити за рахунок запропонованого підвищення загальної ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт. Це рішення не ухвалене.

За умови ухвалення законодавчих змін і нормативної бази орієнтиром для запуску механізму міністерство називає січень 2027 року. Наразі модель обговорюють з учасниками ринку.

Що діє зараз

З 1 січня 2026 року працює державна програма компенсацій за зруйноване майно та страхування від воєнних ризиків, яку адмініструє Експортно-кредитне агентство (ЕКА):

  • компенсація за пошкоджене або знищене майно – до 30 млн грн;
  • компенсація частини страхової премії за приватним договором страхування воєнних ризиків – до 5 млн грн на рік на одне підприємство;
  • компенсацію отримують лише підприємства, які були учасниками програми на момент пошкодження майна;
  • з 17 вересня до програми додали пальне, сільгосптехніку, вантажівки й причепи понад 7,5 тонни, а до територій підвищеного ризику – Київ і Київську область.

За даними Мінекономіки на 17 вересня, погоджено 323 заяви на 6,8 млрд грн імовірної компенсації. Водночас, за словами заступника міністра Єгора Перелигіна, ринкова вартість страхового покриття воєнних ризиків сягає 5–15% від страхової суми, а в прифронтових регіонах і для деяких галузей його неможливо купити взагалі.

«Промисловий Рамштайн»

Другою темою зустрічі став «Промисловий Рамштайн» – ініціатива, яку Україна та Німеччина започаткували у квітні 2026 року. Вона має дати українським підприємствам доступ до промислового обладнання та фінансових інструментів для відновлення виробництва. Німеччина спрямовує €30 млн стартового фінансування; сторони обговорили запуск пілотного етапу.

Про енергетичну частину німецького пакета допомоги – у нашій новині про 250 млн євро для Фонду підтримки енергетики. Як бізнесу планувати гроші в умовах ризиків, ми розповідали в матеріалі про грошовий потік.