Rozetka не відшкодовуватиме продавцям вартість товарів, які згоріли на її складі в Броварах після російського ракетного удару 5 серпня. Компанія вважає знищення складу форс-мажором, а запропоновану підприємцям знижку 30% на послуги платформи називає добровільною підтримкою. Про це йдеться у відповіді маркетплейсу на запит hromadske, оприлюдненій 9 жовтня. Продавці, які об'єдналися в ініціативну групу, оцінюють свої втрати приблизно у 112 млн грн і готуються до суду.

Що заявила Rozetka

Знищення складу внаслідок ракетного удару, за словами компанії, є форс-мажорною обставиною згідно з Цивільним кодексом, а порядок дій у таких випадках прописаний у договорах та оферті, укладених із продавцями.

«Ми розуміємо складне становище продавців, чий товар було знищено, і намагаємося добровільно підтримати їх шляхом надання знижок на послуги. Важливо розділяти договірне відшкодування та добровільну підтримку з боку компанії», – заявили в Rozetka.

Інші тези компанії:

  • більшість постраждалих продавців погодилися на знижку 30% і вже користуються нею; для самої Rozetka вона означає «додаткове фінансове навантаження»;
  • 112 млн грн – це оцінка самих підприємців; загалом на складі знищено товарів більш ніж на 1,1 млрд грн, і більшість із них належала Rozetka;
  • компанія втратила складський комплекс та обладнання, у які за роки вклала понад €75 млн;
  • за два тижні до удару склад припинив приймати нові товари і почав видавати їх за заявками продавців, тож обсяг чужого товару скоротився на 30% порівняно з 1 липня; інформації, яка дозволила б передбачити конкретний удар, компанія не мала;
  • страхування воєнних ризиків для складу такого масштабу, за словами Rozetka, не пропонувала жодна страхова компанія – і не пропонує досі.

Відшкодування власних збитків Rozetka має намір вимагати від Росії, зокрема коштом арештованих за кордоном російських активів: компанія залучила для цього юристів.

Чого вимагають продавці

Розподільчий центр Rozetka Fulfillment у Броварах, який обробляв до 100 тис. замовлень на день, був повністю зруйнований трьома балістичними ракетами в ніч проти 5 серпня. Там зберігалися товари і самої компанії, і підприємців, які торгують через маркетплейс: за моделлю фулфілменту продавець передає товар на склад, а Rozetka зберігає його, комплектує й відправляє замовлення.

Ініціативна група об'єднала 44 магазини. Її координатор Ярослав Рачок розповідав dev.ua, що для частини підприємців на складі лежав майже весь товарний запас. Місячний оборот його сімейного бізнесу, за його словами, впав із 3 млн до 500 тис. грн, а знижка 30% дозволить повернути втрачене приблизно за 10 років. Щоб скористатися знижкою, продавець має спершу закупити новий товар – а оборотних коштів на це після пожежі немає.

Підприємці просили підняти знижку до 50% і поширити її на всі платні послуги, а частину втрат компенсувати грошима. Rozetka відмовила, пояснивши це власними збитками. Продавці надіслали компанії колективну претензію.

Їхні аргументи стосуються не лише самого удару, а й того, що було до нього:

  • у листуванні за жовтень 2025 року, яке підприємці показали hromadske, менеджери Rozetka писали, що договір не передбачає компенсації за воєнні дії, але компанія «йде назустріч і компенсує»; у двадцятих числах липня, за словами продавців, ці відповіді попросили не брати до уваги;
  • після 26 липня склад припинив приймання товарів, а 1 серпня його вперше атакували безпілотники; черга на вивезення товару, за словами підприємців, сягала понад двох тижнів, тож забрати його встигли не всі;
  • «Нова пошта», за словами координатора групи, у схожих випадках повертає гроші за знищені відправлення.

Rozetka затримки з видачею пояснювала великою кількістю заявок і повітряними тривогами, під час яких працівники складу мали бути в укритті.

Форс-мажор і відповідальність зберігача: що каже Цивільний кодекс

Суперечка зводиться до двох норм. Стаття 617 Цивільного кодексу звільняє від відповідальності за порушення зобов'язання того, хто доведе, що воно сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Стаття 950 уточнює це для складів: професійний зберігач відповідає за втрату чи пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили. Тобто доводити форс-мажор має той, хто зберігав товар.

Окремо кодекс зобов'язує зберігача вживати всіх заходів для схоронності речі, встановлених договором і законом (стаття 942). Саме на це спираються продавці, коли говорять про затримки з поверненням товару перед ударом.

У більшості договорів фулфілменту є положення про форс-мажор, пояснював LIGA.net керуючий партнер адвокатського об'єднання «Юридична компанія Winner» Ігор Ясько. Якщо ракетний удар визнають такою обставиною, маркетплейс можуть звільнити від обов'язку відшкодовувати вартість товару. Сам факт, що товар лежав на складі Rozetka, не означає автоматичної компенсації: вирішальними будуть умови конкретних договорів і обставини втрати. Якщо продавці подадуть позов, оцінювати це буде суд.

Єдиної практики на ринку немає. У моделях, де товар проходить через розподільчий центр без тривалого зберігання, сторони іноді заздалегідь домовляються ділити втрати від обстрілів – наприклад, навпіл, каже керівник логістичної компанії SYNEX Logistics Сергій Єремєєв, якого цитує видання «Кошт». Інші ритейлери посилаються на форс-мажор і залишають ризик на постачальникові.

Чого бізнесу чекати від держави

На початку жовтня Rozetka звернулася до парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Компанія пропонувала для всього постраждалого від обстрілів бізнесу три речі: відтермінування податків без відсотків і застави, скасування планових перевірок і спрощене підтвердження звітності, якщо документи знищено. Компанія, за словами її пресслужби, «просила не компенсувати їй збитки, а дати постраждалому бізнесу більше часу й фінансового ресурсу для відновлення».

Міністерство фінансів пропозиції не підтримало, повідомив Forbes Ukraine. У переказі dev.ua аргументи такі: втрата одного складу не означає, що компанія не може платити податки; безвідсоткове відтермінування створює ризики для бюджету, а розширення мораторію на перевірки суперечить зобов'язанням перед Міжнародним валютним фондом. Голова податкового комітету Данило Гетманцев зазначив, що бізнес, який через війну не може виконати податкові зобов'язання, має право звернутися до податкової служби із заявою та доказами.

Державне страхування таких втрат поки не закриває. Програма, що діє з 1 січня 2026 року, передбачає компенсацію до 30 млн грн за знищене майно – і лише для підприємств, які були її учасниками на момент удару. Нову модель, де держава покриватиме до $10 млн збитків на одну компанію, Міністерство економіки розраховує запустити в січні 2027 року; вона ще не ухвалена, а гроші на неї пропонують шукати, зокрема, через підвищення ПДВ до 21%. Збитки бізнесу від атак цього року, за оцінкою міністра економіки Олександра Кравченка, можуть сягнути $10 млрд.

Що цей випадок показує продавцям маркетплейсів

Товар на чужому складі не застрахований від війни за замовчуванням. Після знищення складу Rozetka запровадила страхування товарів під час доставки – продавці доплачують 0,5% вартості посилки. Товар, який місяцями лежить на зберіганні, воно, за словами підприємців, не захищає.

Що буде з товаром у разі удару, визначає договір: чи є в ньому положення про форс-мажор, чи передбачено страхування і хто несе ризик втрати. Листування з менеджерами договору не замінює: продавці кажуть, що раніше їм обіцяли компенсації, але компанія посилається на умови оферти.

Rozetka обіцяє надати постраждалим дані про втрачений товар і документи для заяв про відшкодування збитків, завданих Росією, зокрема до міжнародного Реєстру збитків. Адресної державної компенсації за знищення цього складу, за даними компанії, не отримали ні вона сама, ні продавці.

Склади на Київщині лишаються мішенню: 7 жовтня під час російської атаки було знищено центральний склад мережі АТЛ і пошкоджено склад «Ашану».