Міжнародний валютний фонд 8 жовтня оприлюднив третій розділ жовтневого Звіту про глобальну фінансову стабільність – про токенізацію. Так називають випуск акцій, облігацій, фондів та інших активів у вигляді токенів у блокчейні або інших розподілених реєстрах. За оцінкою МВФ, токенізація може змінити роботу фінансових ринків: випуск, торгівля і розрахунки відбуваються на одній платформі, швидше й дешевше. Але поки ринок малий і роздроблений.
Скільки це грошей
Найбільше токенізація прижилася на ринку репо – короткострокових позик під заставу державних облігацій. Тут токенізовані угоди сягають у середньому $300–350 млрд на день. Торгівля іншими токенізованими активами – кредитами, фондами грошового ринку, акціями – додає ще близько $65 млрд. Для порівняння: щоденний обсяг звичайного ринку репо у США – близько $13 трлн, а світові ринки капіталу оцінюють у $300 трлн.
Що подобається інвесторам
МВФ проаналізував торгівлю токенізованими акціями. Понад половину угод укладають поза звичайними годинами роботи бірж, тобто інвесторам потрібен цілодобовий доступ. Близько 80% угод – це покупки менше ніж однієї акції: токенізація дає змогу купити частку цінного папера з невеликою сумою. Водночас такі ринки менш ліквідні й мінливіші за традиційні, а торгівля розпорошена між багатьма платформами.
Що заважає і які ризики
Автори називають чотири перешкоди: юридична певність, що токен справді дає права на актив; зрозумілі правила від регуляторів; сумісність платформ між собою; надійні гроші для розрахунків. Із ростом ринку можуть зрости й ризики: швидкі розпродажі, втеча ліквідності і поширення проблем через тісні зв'язки та кредитне плече. Сьогоднішні затримки між угодою і розрахунком додають витрат, але й слугують запобіжником, якого в повністю токенізованих ринках майже не буде.
МВФ радить регулювати однакову діяльність однаково, незалежно від технології, і стежити за новими вразливостями. Попередній розділ звіту був про ризики хедж-фондів.
