Георгієва: штучний інтелект накриває ринок праці як «повільне цунамі», першими під ударом – випускники

Штучний інтелект б'є по світовому ринку праці як «повільне цунамі», і першими його відчують молоді люди, які щойно закінчили навчання. Про це директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва заявила в понеділок, 12 жовтня, у Бангкоку – на першій панельній дискусії щорічних зборів МВФ і Світового банку.

Кого зачепить першим

«Хвилюватися передусім варто за молодих людей, які виходять на ринок праці», – сказала Георгієва, чиї слова наводить CNBC. За її словами, раніше вони починали з рутинної, одноманітної роботи й поступово росли в посадах. Але якщо таких місць не стане, навряд чи хтось із молодих людей захоче бачити своє професійне майбутнє в роботі бариста.

МВФ оцінює, що з часом ШІ торкнеться близько 40% робочих місць у світі: їх буде «посилено, знижено в ранзі або ліквідовано». У розвинених економіках частка сягає близько 60%, у країнах із низькими доходами – 23%. Але бідніші країни не у виграші, наголосила Георгієва: так є «лише тому, що ШІ від них далі».

За переказом тайського ділового видання Kaohoon International, глава МВФ назвала три завдання для урядів:

• стежити, як змінюється попит на працівників. Дослідження МВФ у США показує, що вже 10% робочих місць вимагають навичок роботи з ШІ, за які платять більше; рутинних посад меншає, а низькооплачуваної роботи у сфері послуг і будівництві стає більше;
• перебудувати освіту – від одного диплома на все життя до постійного навчання;
• переглянути податки: ШІ зміщує національний дохід від праці до капіталу, і державам потрібні надходження, щоб фінансувати адаптацію людей.

ШІ як двигун зростання

Той самий ШІ цього року підтримує світову економіку. Інвестиції в цю сферу і пов'язана з ними торгівля підняли випуск у кількох країнах і допомагають утримувати глобальне зростання близько 3%, попри шок на енергетичних ринках, сказала Георгієва.

«Любіть його, ненавидьте чи бійтеся. Він уже тут, і ми вже бачимо першу хвилю наслідків», – заявила вона.

За оцінками Фонду, впровадження ШІ може додавати розвиненим економікам Азії від 0,5 до 1 відсоткового пункту зростання, а азійським економікам, що розвиваються, – від 0,2 до 0,8 пункту. За верхньою межею це з надлишком перекрило б втрати від старіння населення.

За словами Георгієвої, наступний етап – масове впровадження – може бути таким же доступним для всіх, як мобільний телефон. Але країнам, що розвиваються, для цього потрібні базові умови: надійна електрика, цифрова інфраструктура, навчання працівників і захист споживачів.

Що пропонують робити

Панель називалася «Малий ШІ: більше і кращих робочих місць». Разом із Георгієвою виступали президент Сінгапуру Тарман Шанмугаратнам, який співголовує в Раді Світового банку з питань робочих місць, і президент Світового банку Аджай Банга.

Тарман Шанмугаратнам закликав зробити постійними заходи підтримки зайнятості, до яких уряди вдавалися під час пандемії та фінансової кризи. Передусім – працювати з бізнесом і стимулювати компанії наймати випускників, бо «на перший щабель – першу роботу після навчання – попит тепер менший».

Найвиразніше це видно в технологічному секторі. За словами Шанмугаратнама, у США «вперше за століття попит на випускників знизився», а надбавка до зарплати за диплом меншає. Якщо нічого не робити, покоління випускників втратить не лише рік навичок: «втрачається довіра до майбутнього», – сказав він.

Водночас ШІ витісняє людей не цілими професіями, а «завдання за завданням», і це дає час пристосуватися – якщо працівники зможуть навчатися на робочому місці, а університети перейдуть до прикладної освіти зі стажуваннями.

Аджай Банга навів масштаб проблеми: за наступні 15 років 18 років виповниться 1,2 млрд молодих людей, і більшість із них має працевлаштувати приватний сектор, який і так створює 75–85% робочих місць у будь-якій країні. Завдання держав – будувати інфраструктуру і знижувати ризики для приватних інвесторів. «Робочі місця створює приватний капітал», – сказав він.

Під «малим ШІ» Банга має на увазі недорогі застосунки, які працюють на звичайних смартфонах і розв'язують конкретні завдання: допомагають фермерові розпізнати хворобу рослини за фотографією листка чи медсестрі в сільській амбулаторії – оцінити стан пацієнта і зв'язати його з віддаленим фахівцем. Такі інструменти, на його думку, дають країнам із середніми й низькими доходами шанс підняти продуктивність і зайнятість на місці.

Контекст

Щорічні збори МВФ і Світового банку тривають у Бангкоку з 12 до 18 жовтня. Напередодні, 7 жовтня, Георгієва у програмній промові назвала бум ШІ однією з трьох сил, які зараз визначають світову економіку, поруч із дорогою енергією та рекордним боргом, – про це ми писали раніше.

Для України головні події зборів попереду: 14 жовтня відбудеться десятий міністерський круглий стіл щодо України, а делегація Нацбанку має в Бангкоку низку зустрічей із партнерами.