Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку 2 жовтня рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект №16011 щодо підвищення ефективності приватизації державного майна. Закон ще не ухвалений: наступним кроком має бути голосування в сесійній залі в першому читанні. Комітет також запропонував, щоб після першого читання до тексту можна було вносити поправки.

Що саме пропонує законопроект

Мета документа, за словами комітету, – посилити спроможність Фонду державного майна й удосконалити механізми підготовки державних активів до продажу. У тексті законопроекту це виглядає так:

  • плата за підготовку об'єкта. Переможець аукціону сплачуватиме 5% ціни продажу державного об'єкта, але не більше суми, еквівалентної тисячі мінімальних зарплат станом на 1 січня, – протягом 20 робочих днів після формування протоколу аукціону;
  • окремий фонд приватизації. Ці кошти накопичуватимуться в спеціалізованому фонді, з якого фінансуватимуть витрати Фонду держмайна на підготовку продажу, а також виплачуватимуть працівникам Фонду винагороду – до 100% посадового окладу на місяць;
  • уповноважена компанія. Підготовку об'єктів – технічну документацію, аудит, відновлення документів, маркетинг – зможе виконувати державне підприємство, яке визначить уряд;
  • вищий поріг великої приватизації. Об'єкти вважатимуть великими, якщо їхня вартість перевищує 1 млрд грн замість нинішніх 250 млн грн;
  • зміни в процедурі. На проведення аукціону з продажу великого об'єкта після інформаційного повідомлення відводитимуть до 120 днів замість 90; переможець зможе виправити недоліки в оформленні заяви; об'єкт малої приватизації, не проданий за три роки, знімуть із продажу.

Автори в пояснювальній записці стверджують, що зміни не зменшать надходжень до державного бюджету від продажу об'єктів.

Які є застереження

Головне науково-експертне управління Апарату Ради ще 21 вересня висловило до документа низку зауважень. Серед них:

  • до законопроекту не надали фінансово-економічного обґрунтування та розрахунків, зокрема щодо розміру плати й нового порогу у 1 млрд грн;
  • нова плата потребує узгодження з чинною нормою закону про приватизацію, за якою кошти від продажу майна спрямовуються до бюджету;
  • правовий статус спеціалізованого фонду незрозумілий, а Бюджетний кодекс забороняє органам влади створювати позабюджетні фонди;
  • винагорода до 100% окладу суперечить реформі оплати праці держслужбовців;
  • підвищення порогу та створення окремої уповноваженої компанії експерти назвали дискусійними.

Тому навіть у разі підтримки в першому читанні окремі положення можуть змінитися під час доопрацювання.

Приватизація залишається одним зі способів отримати кошти від активів, які держава більше не планує залишати у своїй власності.

За даними Фонду державного майна, які наводить Комітет з питань економічного розвитку, за січень–серпень 2026 року до державного бюджету надійшло близько 1,38 млрд грн від приватизації та пов'язаних із нею процедур. Річний план – 2 млрд грн. На цей період приватизації підлягали 19 об'єктів великої та 1211 об'єктів малої приватизації.

Що це означає для бізнесу

Для потенційного інвестора найважливіше не саме рішення комітету, а те, якими будуть остаточні правила підготовки активів, проведення продажу та витрат покупця.

Поки цього немає: рекомендація комітету не запускає нових правил приватизації автоматично, і продаж державних об'єктів відбувається за чинним законом.

Спочатку законопроект має пройти парламент. Після першого читання текст може суттєво змінитися поправками.

Тому конкретні витрати чи нові обов'язки для покупців державного майна, зокрема плату у 5% від ціни, варто оцінювати за тією редакцією, яку Рада фактично ухвалюватиме, а не лише за первинною версією документа. Звідки беруться доходи держави і як їх витрачають, ми пояснювали в матеріалі про державний бюджет.