Комітет Верховної Ради з питань молоді і спорту 24 вересня розглянув два законопроекти про допомогу «єЯсла» для самозайнятих. Комітет рекомендував парламенту прийняти за основу альтернативний законопроект №15265-1, а основний №15265 – відхилити. Закон ще не ухвалено: рекомендація комітету – лише перший крок.

Що пропонують

Зараз право на допомогу «єЯсла» пов’язане з виходом на роботу в режимі повного робочого часу. Через це самозайняті фактично не можуть її отримати.

Обидва законопроекти поширюють право на допомогу на матір або іншого законного представника дитини, які є фізичними особами-підприємцями або провадять незалежну професійну діяльність. Різниця – в умовах:

  • основний законопроект (№15265) пропонував надавати допомогу без додаткового підтвердження діяльності;
  • альтернативний (№15265-1) – лише за умови сплати єдиного внеску за останній звітний період.

Умова ЄСВ

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підприємці сплачують за себе. Альтернативний законопроект пропонує вважати сплату внеску за останній звітний період підтвердженням того, що людина справді працює. Комітет назвав таку умову більш виваженим механізмом підтвердження статусу самозайнятої особи.

Мінсоцполітики з цим не погодилося: на думку міністерства, сама лише сплата внеску не підтверджує, що діяльність фактично ведеться.

Позиції міністерств

Мінсоцполітики підтримало основний законопроект із зауваженнями, альтернативний – не підтримало. Перша заступниця міністра Людмила Шемелинець заявила, що основний законопроект потребує суттєвого доопрацювання до другого читання, зокрема з урахуванням норм альтернативного.

Пенсійний фонд і Мін’юст висловили застереження до обох законопроектів – щодо бюджетного обґрунтування та узгодження термінології.

Скільки це коштуватиме

За оцінкою Міністерства фінансів, будь-який із варіантів потребуватиме додаткових видатків державного бюджету – щонайменше 6 млрд грн у 2026 році та понад 12 млрд грн у наступні бюджетні періоди. Це оцінка міністерства, а не затверджені видатки. Мінфін також зауважив, що до законопроектів не додали належного фінансово-економічного обґрунтування джерел покриття цих витрат.

Що далі

Законопроект має розглянути Верховна Рада – спочатку в першому читанні, потім у другому. Остаточні умови призначення допомоги можуть змінитися під час доопрацювання з урахуванням зауважень міністерств.