Мінфін оцінює потребу державного бюджету в зовнішньому фінансуванні на 2027 рік у $52,6 млрд. Для приблизно $20 млрд уже є очікувані джерела, а близько $32,6 млрд поки не забезпечені – їх уряд розраховує залучити в перемовинах із партнерами. Це не «діра», яка вже з’явилася в бюджеті: проект бюджету-2027 ще розглядає Рада, і йдеться про ту частину майбутньої потреби, під яку домовленостей поки немає.
Звідки береться $52,6 млрд
Проект бюджету на 2027 рік, який уряд подав до Ради 15 вересня, передбачає 5,65 трлн грн доходів і 7,27 трлн грн видатків. Граничний дефіцит – 1,67 трлн грн, і його покривають позиками. Для загального фонду проект закладає 2,28 трлн грн запозичень: 1,73 трлн – зовнішні, 0,54 трлн – внутрішні.
Частина допомоги партнерів входить і до доходів: проект зараховує до них 2,47 трлн грн надходжень у межах програм допомоги ЄС, іноземних урядів і міжнародних організацій – 0,74 трлн грн у загальному фонді й 1,73 трлн у спеціальному. Серед них – кошти ЄС за програмою Ukraine Facility і позикою Ukraine Support Loan. Хоча формально це позика, пояснювальна записка відносить її до безоплатної та безповоротної допомоги: за рішенням ЄС, повернути її Україна має з репарацій, які їй виплатить Росія.
Як із цих сум складається оцінка $52,6 млрд, Мінфін не розписує. Але без зовнішніх грошей – і в доходах, і у фінансуванні дефіциту – бюджет не зводиться.
Зовнішнє фінансування потрібне не через те, що податків поменшало. За дев’ять місяців 2026 року загальний фонд отримав майже 2,5 трлн грн, і податкові надходження зростали (докладніше – у нашій новині про доходи бюджету за дев’ять місяців). Але навіть так власних доходів не вистачає, щоб водночас утримувати армію і виконувати соціальні зобов’язання.
Що вже має джерела, а що – ні
Розбивки «забезпечених» $20 млрд за програмами Мінфін не оприлюднював. Міністр фінансів Сергій Марченко назвав лише партнерів, від яких уже є запевнення: Європейський Союз, Японія, МВФ і Світовий банк. Заступник міністра Роман Єрмолічев описує ці $20 млрд як «визначені або очікувані ресурси» в межах міжнародних програм, а $32,6 млрд – як суму, що «потребує підтвердження».
Тобто навіть перша частина – ще не гроші на рахунку: вони залежать від рішень партнерів і від того, чи виконає Україна умови програм.
| Канал | Що відомо | Статус |
|---|---|---|
| Кредит ЄС Ukraine Support Loan, €90 млрд на 2026–2027 роки | Регламент ЄС діє, Україна ратифікувала угоду 28 травня. На 2026 рік виділено до €45 млрд, з них €16,7 млрд – бюджетна підтримка, €28,3 млрд – оборона | Розподілу на 2027 рік ще немає: потрібні стратегія фінансування України на 2027 рік і рішення ЄС |
| Ukraine Facility (ЄС) | Україна вже отримала понад €32 млрд бюджетного фінансування | Транші 2027 року залежать від виконання реформ |
| Програма МВФ, $8,1 млрд | Схвалена 26 лютого 2026 року, отримано близько $2,2 млрд | На 2027 рік графік передбачає два перегляди програми, разом приблизно $1,8 млрд; виплати залежать від виконання умов |
| Кредити G7 (ERA) | Виплати тривають до кінця 2027 року; у 2026 році надійшло $10,5 млрд | Новий механізм ERA-2 – у перемовинах |
| Японія, Світовий банк та інші партнери | Японія і Світовий банк дали запевнення; механізм Світового банку SPUR 2.0 може залучити до $6 млрд. Велику Британію та інших партнерів уряд називає серед запланованих джерел | Суми на 2027 рік не оприлюднені |
| Заморожені російські активи | Україна закликає ЄС до централізованого рішення | Пропозиція, рішення ЄС немає |
Станом на 5 жовтня 2026 року. Джерела: Мінфін, Кабмін, Європейська комісія, МВФ, НБУ.
Найбільшу надію в уряді покладають на заморожені російські активи: у Раді Марченко назвав роботу із замороженими російськими активами основним і найперспективнішим джерелом. Але поки це лише позиція України, а не ухвалене рішення ЄС.
Чому податками це не закрити
Головна стаття бюджету-2027 – оборона. На неї закладено 4,885 трлн грн, або 43,8% ВВП. Це загальний ресурс для сектору безпеки й оборони в усьому бюджеті, включно з резервом у 264,9 млрд грн і державними гарантіями до 30 млрд грн. Окрім цього, прем’єр-міністр очікує щонайменше 1 трлн грн військової допомоги від партнерів у натуральній формі – зброєю та технікою.
Для порівняння: без грантів і допомоги партнерів доходи бюджету-2027 становлять близько 3,13 трлн грн – 2,46 трлн у загальному фонді й 0,68 трлн у спеціальному, за таблицею пояснювальної записки. Це менше за оборонний ресурс і навіть за видатки на оборонні програми без резерву й гарантій – 4,59 трлн грн.
Додатковий тиск створюють удари по економіці. Мінфін і податкова служба пишуть, що атаки на енергетику, транспорт і виробництво гальмують зростання надходжень. Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа повідомила, що за дев’ять місяців 2026 року загальний фонд недоотримав 49,5 млрд грн доходів від плану, з них 32 млрд – у серпні й вересні, і головною причиною цього назвала російські удари по бізнесу.
Що буде, якщо гроші затримаються
Як це виглядає на практиці, видно вже цього року. Через суттєве відставання зовнішньої допомоги від плану уряд 28 вересня дозволив Казначейству до кінця 2026 року, в разі підтвердженої нестачі коштів, фінансувати насамперед оборону, обслуговування боргу, пенсії, зарплати й соціальні виплати. Нове будівництво, реконструкції та капітальні ремонти відкладатимуть. Близько 39 млрд грн капітальних видатків, накопичених із початку року, Мінфін уже переніс на грудень.
Затримки відбиваються і на валютному ринку. Міжнародні резерви за серпень скоротилися на 5% – до $48,7 млрд, і НБУ пов’язав це з меншими, ніж очікувалося, надходженнями офіційного фінансування. Водночас регулятор зазначає: якщо реформи буде виконано найближчими місяцями, обсяги зовнішнього фінансування здебільшого надолужать.
Для 2027 року ризики схожі: якщо частина грошей надійде пізніше, уряду, найімовірніше, знову доведеться відкладати другорядні видатки й шукати додаткові внутрішні позики. Саме тому від темпу реформ, на які зав’язані виплати МВФ і ЄС, залежить не менше, ніж від підсумкових цифр бюджету.
Як зовнішня допомога впливає на гривню і ціни, ми пояснювали в матеріалі про міжнародну фінансову допомогу, а навіщо державі позичати і як повертаються борги – у поясненні про державний борг.
