Україна просить Європейський Союз виділити щонайменше €1,1 млрд на додаткові, довші маршрути аграрного експорту «шляхами солідарності». Запит міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький представив 28 вересня в Брюсселі на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства (AGRIFISH). Рішення про фінансування поки немає: у Єврокомісії запит вивчають і ще не визначили, з якого фонду його можна було б покрити.
Що саме просить Україна
За повідомленням уряду, Україна пропонує ЄС розглянути можливість виділити €1,1 млрд на перевезення ще довшими маршрутами «шляхів солідарності» – наприклад, через Німеччину. Окремо Київ попросив розглянути тимчасову часткову компенсацію надзвичайних логістичних витрат.
Розрахунок простий: довший маршрут додає приблизно €50 до вартості перевезення кожної тонни. 2 жовтня в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» Висоцький пояснив, що €1,1 млрд дали б змогу експортувати до 20 млн тонн продукції додатково. Платити ці гроші мали б європейським перевізникам і логістичним компаніям, а не українським аграріям.
Чому це важливо для агросектору
Агропродовольчий сектор, за даними уряду, дає 17,5% ВВП України, майже 56% валютної виручки від експорту і близько 20% зайнятості. Тому вартість доставки зерна й олійних культур до покупця безпосередньо впливає не лише на прибуток трейдерів, а й на ціну, яку отримує виробник.
Міністр пов’язує запит з обмеженою роботою морських портів: саме морський транспорт залишається основою українського аграрного експорту. За словами Висоцького, які наводить LB.ua, через блокаду портів Росією є ризик, що не вдасться експортувати близько 30 млн тонн сільськогосподарської продукції вартістю близько $10 млрд, а без можливостей експорту посівні площі в Україні зменшаться на 35–40%.
Що відповідають у Брюсселі
29 вересня речниця Єврокомісії з питань сільського господарства підтвердила, що запит отримали й аналізують. Водночас вона визнала, що поки незрозуміло, з якого фонду можна було б профінансувати таку підтримку, і нагадала про попередній запит України, поданий ще влітку.
Того ж дня Висоцький зустрівся з єврокомісаром із питань сільського господарства Крістофом Гансеном. У зустрічі взяла участь і керівниця аграрного директорату Єврокомісії Елізабет Вернер. 5 жовтня в Єврокомісії підтвердили, що логістичні потреби України обговорювали на цій зустрічі, але нової інформації щодо €1,1 млрд не надали.
Українська сторона відповіді також поки не отримала. «Певного часу потребують колеги для опрацювання», – сказав Висоцький 2 жовтня.
Що вже працює: «шляхи солідарності»
«Шляхи солідарності» ЄС запустив у травні 2022 року, щоб Україна могла експортувати зерно, залізну руду, сталь та інші товари, а імпортувати пальне, техніку, добрива, військову й гуманітарну допомогу річками, залізницею та автошляхами.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Експорт з України | близько 230 млн тонн |
| Імпорт в Україну | близько 111 млн тонн |
| Частка в експорті зерна та олійних у липні 2026 року | близько 20% |
| Інвестиції ЄС у пропускну спроможність маршрутів | понад €2,8 млрд, з них €1,55 млрд – гранти Механізму «Єднаючи Європу» |
Дані Європейської комісії станом на липень 2026 року.
Нового рішення щодо збільшення пропускної спроможності маршрутів Брюссель 5 жовтня не оголосив. У Єврокомісії лише сказали, що обговорення з українською стороною тривають.
Що поки невідомо
ЄС ще не повідомив, чи підтримає запит повністю, з якого джерела можуть надійти кошти, хто саме й за якою формулою отримуватиме компенсацію. Тому головним сигналом для аграрного ринку буде не саме обговорення, а конкретне рішення Єврокомісії про механізм, суму й умови фінансування.
Цей запит не варто плутати з іншими європейськими сумами для України. Понад €1,1 млрд угод за Інвестиційною рамкою для України Єврокомісія підписала в червні на Конференції з відновлення в Гданську, а €1,55 млрд грантів Механізму «Єднаючи Європу» спрямовано на інфраструктуру тих самих «шляхів солідарності». Обидві програми не стосуються компенсації додаткових витрат на перевезення агропродукції.
