Керівний орган Кліматичних інвестиційних фондів (Climate Investment Funds, CIF) схвалив інвестиційний план України за програмою «Інтеграція відновлюваних джерел енергії» (REI) на $116,2 млн. Кошти мають піти на нову лінію електропередачі до Румунії, захист підстанцій «Укренерго» та накопичувачі енергії. План виносили на засідання комітету Фонду чистих технологій CIF 29–30 вересня, про схвалення фонд оголосив 2 жовтня, а Міністерство енергетики – 6 жовтня.
Це кредити, і поки що лише план
Схвалений план – це рамка для майбутніх проектів, а не підписані угоди чи отримані гроші. За рішенням комітету, кожен проект ще має окремо подати відповідний банк розвитку, і лише після цього CIF остаточно затвердить фінансування.
Усі кошти CIF надаються як пільгові кредити. Грантів план не передбачає, за винятком можливої невеликої підтримки на технічну допомогу та підготовку проектів.
Із $116,2 млн початкова частка України в програмі становить $70 млн. Ще $46,2 млн – так зване модульне розширення, яке Україна запросила додатково; у листі до CIF Міненерго зазначає, що загальна сума може сягнути $116,2 млн за умови схвалення додаткового виділення.
| Напрям | Початкова частка | Розширення | Разом | Через кого |
|---|---|---|---|---|
| Державний: мережі й інтерконектор | 20 | 35 | 55 | Світовий банк (МБРР) |
| Приватний: накопичувачі та ВДЕ | 50 | 11,2 | 61,2 | IFC і ЄБРР порівну |
| Усього | 70 | 46,2 | 116,2 |
Джерело: Climate Investment Funds, документ CTF/TFC.38/05.
Кредити CIF мають залучити гроші інших інвесторів. Фонд розраховує, що до програми долучаться ще $693,8 млн від Групи Світового банку, ЄБРР та інших джерел, зокрема приватних. Загальний обсяг програми оцінюють приблизно в $810 млн, тож частка CIF у ній, за нашим розрахунком, становить близько 14%.
Лінія до Румунії і п’ять підстанцій
Державну частину реалізовуватиме «Укренерго». Пакет оцінюють приблизно в $200 млн, і кредити CIF на $55 млн мають стати в ньому опорним фінансуванням разом із кредитом Світового банку. Позику МБРР надають державі або під державну гарантію. Остаточні суми, умови погашення та потребу в гарантіях визначать під час підготовки проекту, а кошти інших партнерів ще мають підтвердити.
| Складова | Вартість |
|---|---|
| Одноколова лінія 400 кВ Чернівці – Сучава (близько 81 км на українському боці) | 80 |
| Захищені будівлі релейного захисту та системи керування на п’яти підстанціях | 100 |
| Незалежний технічний нагляд за будівництвом | 6 |
| Модернізація ІТ та операційних систем «Укренерго» | 14 |
| Усього | 200 |
Джерело: Climate Investment Funds, документ CTF/TFC.38/05.
За попередніми розрахунками, нова лінія додасть 880 МВт пропускної спроможності для імпорту в Україну і 445 МВт для експорту до Європи. Але швидкого ефекту не буде: підготовку проекту планують завершити до кінця 2027 року, будівництво на підстанціях почати у 2028-му, лінії – у 2029-му, а ввести інтерконектор у роботу – у 2031 році.
Накопичувачі для приватних інвесторів
Приватну частину ведуть IFC та ЄБРР. Вони порівну розподілять $61,2 млн кредитів CIF і поєднуватимуть їх із власними кредитами, комерційним фінансуванням і коштами інвесторів. Головний напрям – системи накопичення енергії (BESS): план розраховує щонайменше на 610 МВт батарей, а також на проекти відновлюваної генерації разом із накопичувачами. Перші угоди очікують наприкінці 2026 або у 2027 році. Перелік потенційних проектів, підкреслює CIF, не є зобов’язанням їх профінансувати.
Навіщо це Україні
У CIF нагадують, що майже дві третини генерувальних потужностей України зруйновано, пошкоджено чи окуповано. У січні 2026 року доступна генерація становила близько 13 ГВт за пікового попиту 18 ГВт, тож узимку в багатьох регіонах світла не було по 10 годин на добу й довше. Накопичувачі, за поясненням CIF, можна швидко встановити, і вони водночас допомагають балансувати енергосистему, тримати резерв і рідше обмежувати роботу відновлюваних станцій. Нова лінія до Румунії має дозволити імпортувати більше електроенергії, коли власної не вистачає.
